Олена ГАЛЕТА – про участь у 9-му Світовому конгресі Міжнародної ради з вивчення Центральної та Східної Європи, Макугарі, Японія

Завдяки підтримці малого ґранту Українського Фулбрайтівського кола, Програми імені Фулбрайта в України та Інституту міжнародної освіти цьогоріч я отримала можливість виступити з доповіддю на 9 Світовому конгресі Міжнародної ради з вивчення Центральної та Східної Європи (ICCEES – International Council for Central and East European Studies), що відбувався 3-8 серпня в Японії у місті Макугарі неподалік Токіо.

Цю міжнародну організацію заснували 1974 року під час наукового конгресу у місті Банфф (Канада) представники американської, канадської та британської національних асоціацій з вивчення (тоді ще) Радянського Союзу і східноєвропейських країн, до них незабаром долучилася німецька асоціація. На сьогодні до складу ICCEES входить 14 постійних членів: початковий перелік поповнили італійська, австралійська, новозеландська, бельгійська, китайська, фінська, японська, корейська та шведська національні асоціації, статус асоційованих членів отримали також іспанська асоціація й кілька польських, чеських і російських дослідницьких організацій.

Другий Конгрес відбувся 1980 року у німецькому місті Ґарміш-Партенкірхен, відтоді наступні зустрічі відбуваються кожні п’ять років – ще двічі у Німеччині, а також у Великобританії, Польщі, Фінляндії та Швеції. Цьогорічний Конгрес вперше проходив поза межами “західного” світу, зібравши під гаслом “Макугарі – місце, де зустрічаються різні Заходи і різні Сходи” 1310 учасників з 50-ти країн (загальна кількість заявок сягала 5000).

З огляду на події останніх двох років Україна стала однією з “гарячих точок” обговорення – починаючи з відкриття Конгресу, де виступили з доповідями колишній прем’єр-міністр РФ Сєрґєй Стєпашин, колишній прем’єр-міністр Японії Ясуо Фукуда та колишній прем’єр-міністр Кореї Лі Хон Ґу.

Серед знакових подій Конгресу слід згадати зустріч з письменниками Андрієм Курковим (Україна), Міхаїлом Шишкіним (Росія-Швейцарія), Дубравкою Уґрешич (Хорватія-Нідерданди) та Йоко Тавада (Японія-Німеччина) під назвою “Слов’янська література без кордонів: Росія, Україна, Європа та Японія”, де чільною темою став спротив політичній диктатурі й насильству.

На жаль, серед учасників конгресу було дуже мало представників українських наукових інституцій – лише близько двох десятків доповідачів з українських університетів і дослідницьких центрів числилося у програмі, до того ж, не всі з них змогли взяти участь у безпосередній роботі Конгресу. Ставши одним із найактуальніших предметів обговорення, Україна все ще не здобулася на власний повноцінний голос на міжнародному науковому форумі справді світового масштабу. Ситуацію вчергове рятували дослідники-україністи із західних університетів.

Моя доповідь на тему “Літературний Майдан: неуявна реальність і пошуки нової мови” разом із доповідями проф. Сюзанне Франк із  Гумбольдтського університету в Берліні (Німеччина) та проф. Адріана Ваннера з Пенсильванського університету (США) увішла до секції, присвяченої обговоренню сучасних мовних та поетикальних тенденцій у післярадянських літературах і шляхів подолання імперських моделей. Розмова про можливості та обмеження літератури у контексті історичної травми і політичної кризи вийшла далеко за межі окремої секції і стала одною з наскрізних тем для дискусій протягом кількох днів роботи Конгресу.

Олена Галета,
Fulbright Scholar Program, 2010-2011, 
Kennan Institute, Woodrow Wilson International Center for Scholars

Translate »