Міжнародна наукова конференція УАКЛіП «Когнітивна лінгвістика в міждисциплінарному контексті: теорія і практика»

Міжнародна наукова конференція «Когнітивна лінгвістика у міждисциплінарному контексті: теорія й практика», яка відбулася в Черкасах, стала непересічною подією у житті наукової спільноти України. Науковці обговорили функціонування мови у її зв’язку із мозком і системою мислення.

Організаторами конференції були Українська асоціація когнітивної лінгвістики і поетики (УАКЛіП), Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Українське Фулбрайтівське коло та Програма Фулбрайта в Україні. Закладами-партнерами конференції стали Київський національний лінгвістичний університет, Казахський університет міжнародних відносин і світових мов імені Абилай хана Університет Кентербері, Крайстчеч (Нова Зеландія), Університет Альберти, Едмонтон (Канада), Університет Бен-Гуріон, Негев (Ізраїль), Університет Толедо (Огайо, США). На конференції було представлено 111 доповідей. Зміст 106 із них викладено в опублікованих тезах. У конференції взяли участь науковці з 33 українських університетів (міста Київ, Черкаси, Полтава, Кропивницький, Ніжин, Вінниця, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Одеса, Херсон, Миколаїв, Івано-Франківськ, Львів, Луцьк, Хмельницький, Кам’янець-Подільський) та 12 університетів восьми зарубіжних країн.

На відкритті конференції із вітальними словами до присутніх звернулися проректор із наукової, інноваційної та міжнародної діяльності ЧНУ професор Сергій Корновенко, професор КНЛУ, президент УАКЛіП Ольга Воробйова, професор ЧНУ, голова оргкомітету Світлана Жаботинська.

 

 

Три конференційні дні були насичені враженнями й  серйозною роботою. На першому пленарному засіданні виступили професор Ірина Перянова (Софія, Болгарія), у доповіді якої йшлося про застосування мови як засобу гібридної війни, а також директор Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського Олександр Богомолов, який надав докладний аналіз відображення в семантиці мови революційних подій в арабському світі.


Друге пленарне засідання проводили доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач кафедри психології і педагогіки Київського національного лінгвістичного університету Олександр Бондаренко, який поставив актуальну проблему співвідношення мови ідеології та мови дійсності. А директор Інституту фізіології імені О. Богомольця Олег Кришталь представив на розгляд проблеми сучасної нейронауки, пов’язані зі свідомістю.

Жвавий інтерес викликало третє пленарне засідання. Його проводили  доктор філологічних наук, професор Казахського університету міжнародних відносин та світових мов імені Абилай Хана Газінур Гіздатов, який представив когнітивні стратегії медіального дискурсу Казахстану, та професор, завідувач кафедри англійської філології Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького Світлана Жаботинська, яка виступила з  доповіддю «Лінгвакон: система викладання англійської мови, базована на концептуальних схемах».

Відповідно до міждисциплінарної проблематики, на конференції працювало 10 тематичних секцій: «мова – когніція – мозок», «мова – когніція – філософія / семіотика», «мова – когніція – художній текст», «мова – когніція – концептуальна метафора / метонімія», «мова – когніція – дискурс», «мова – когніція – соціум», «мова – когніція – культура», «мова – когніція – політика / ідеологія», «мова – когніція – переклад», «мова – когніція – викладання мов». Окрім того, в межах конференції додатковий семінар для активних і зацікавлених слухачів провів доктор біологічних наук, професор, академік НАНУ, директор Інституту фізіології  імені О. Богомольця Олег Кришталь.

У межах конференції також відбулася екскурсія до столиці українського козацтва міста Чигирин. Гості відвідали відреставрований історико-культурний заповідник, оглянули Музейний комплекс на Замковій горі, Іллінську церкву в Суботові.

За словами голови оргкомітету конференції, віце-президента УАКЛіП Світлани Жаботинської: «Когнітивне спрямування лінгвістичних студій зумовлює доцільність використання ними відповідного доробку суміжних дисциплін. Конференція мала на меті ознайомлення лінгвістів із цим доробком, а також ознайомлення представників інших наук із напрямами та змістом лінгвокогнітивних розвідок. Суттєвими результатами лінгвокогнітивних досліджень останніх років є реконструкція поняттєвих структур, які упорядковують різнопланові мовні  та мовленнєві значення і форми, а також використання цих структур для укладання галузевих словників-тезаурусів, для розроблення методики викладання іноземних мов, для аналізу політичних і культурних наративів, для з’ясування ролі мови в інформаційній війні тощо. Одним із напрямів сучасних лінгвокогнітивних студій є також вивчення нейропсихологічних чинників багатомовності. Зазначені теми перебувають у фокусі уваги не тільки лінгвістики, а й психології, педагогіки, нейронаук, філософії, антропології, культурології, літературознавства, політології, соціології, теорії систем, теорії штучного інтелекту й інженерії знань. Співпраця фахівців різних галузей сприятиме вирішенню багатьох спільних проблем».

Президент УАКЛіП Ольга Воробйова відмітила важливість конференції для розвитку когнітивних студій в Україні та розбудови міжнародної наукової співпраці й висловила подяку Програмі Фулбрайта в Україні та Українському Фулбрайтівському колу за надання фінансової підтримки для організації  заходу.

 

ФОТОАЛЬБОМ КОНФЕРЕНЦІЇ: https://goo.gl/t3XOMU  (увести адресу в «пошук»).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Міжнародна наукова конференція «Когнітивна лінгвістика у міждисциплінарному контексті: теорія й практика», яка відбулася в Черкасах, стала непересічною подією у житті наукової спільноти України. Науковці обговорили функціонування мови у її зв’язку із мозком і системою мислення.

Організаторами конференції були Українська асоціація когнітивної лінгвістики і поетики (УАКЛіП), Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Українське Фулбрайтівське коло та Програма Фулбрайта в Україні. Закладами-партнерами конференції стали Київський національний лінгвістичний університет, Казахський університет міжнародних відносин і світових мов імені Абилай хана Університет Кентербері, Крайстчеч (Нова Зеландія), Університет Альберти, Едмонтон (Канада), Університет Бен-Гуріон, Негев (Ізраїль), Університет Толедо (Огайо, США). На конференції було представлено 111 доповідей. Зміст 106 із них викладено в опублікованих тезах. У конференції взяли участь науковці з 33 українських університетів (міста Київ, Черкаси, Полтава, Кропивницький, Ніжин, Вінниця, Харків, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Кривий Ріг, Одеса, Херсон, Миколаїв, Івано-Франківськ, Львів, Луцьк, Хмельницький, Кам’янець-Подільський) та 12 університетів восьми зарубіжних країн.

На відкритті конференції із вітальними словами до присутніх звернулися проректор із наукової, інноваційної та міжнародної діяльності ЧНУ професор Сергій Корновенко, професор КНЛУ, президент УАКЛіП Ольга Воробйова, професор ЧНУ, голова оргкомітету Світлана Жаботинська.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Три конференційні дні були насичені враженнями й  серйозною роботою. На першому пленарному засіданні виступили професор Ірина Перянова (Софія, Болгарія), у доповіді якої йшлося про застосування мови як засобу гібридної війни, а також директор Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського Олександр Богомолов, який надав докладний аналіз відображення в семантиці мови революційних подій в арабському світі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Друге пленарне засідання проводили доктор психологічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, завідувач кафедри психології і педагогіки Київського національного лінгвістичного університету Олександр Бондаренко, який поставив актуальну проблему співвідношення мови ідеології та мови дійсності. А директор Інституту фізіології імені О. Богомольця Олег Кришталь представив на розгляд проблеми сучасної нейронауки, пов’язані зі свідомістю.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Жвавий інтерес викликало третє пленарне засідання. Його проводили  доктор філологічних наук, професор Казахського університету міжнародних відносин та світових мов імені Абилай Хана Газінур Гіздатов, який представив когнітивні стратегії медіального дискурсу Казахстану, та професор, завідувач кафедри англійської філології Черкаського національного університету імені Б. Хмельницького Світлана Жаботинська, яка виступила з доповіддю «Лінгвакон: система викладання англійської мови, базована на концептуальних схемах».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповідно до міждисциплінарної проблематики, на конференції працювало 10 тематичних секцій: «мова – когніція – мозок», «мова – когніція – філософія / семіотика», «мова – когніція – художній текст», «мова – когніція – концептуальна метафора / метонімія», «мова – когніція – дискурс», «мова – когніція – соціум», «мова – когніція – культура», «мова – когніція – політика / ідеологія», «мова – когніція – переклад», «мова – когніція – викладання мов». Окрім того, в межах конференції додатковий семінар для активних і зацікавлених слухачів провів доктор біологічних наук, професор, академік НАНУ, директор Інституту фізіології  імені О. Богомольця Олег Кришталь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У межах конференції також відбулася екскурсія до столиці українського козацтва міста Чигирин. Гості відвідали відреставрований історико-культурний заповідник, оглянули Музейний комплекс на Замковій горі, Іллінську церкву в Суботові.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За словами голови оргкомітету конференції, віце-президента УАКЛіП Світлани Жаботинської: «Когнітивна Когнітивне спрямування лінгвістичних студій зумовлює доцільність використання ними відповідного доробку суміжних дисциплін. Конференція мала на меті ознайомлення лінгвістів із цим доробком, а також ознайомлення представників інших наук із напрямами та змістом лінгвокогнітивних розвідок. Суттєвими результатами лінгвокогнітивних досліджень останніх років є реконструкція поняттєвих структур, які упорядковують різнопланові мовні  та мовленнєві значення і форми, а також використання цих структур для укладання галузевих словників-тезаурусів, для розроблення методики викладання іноземних мов, для аналізу політичних і культурних наративів, для з’ясування ролі мови в інформаційній війні тощо. Одним із напрямів сучасних лінгвокогнітивних студій є також вивчення нейропсихологічних чинників багатомовності. Зазначені теми перебувають у фокусі уваги не тільки лінгвістики, а й психології, педагогіки, нейронаук, філософії, антропології, культурології, літературознавства, політології, соціології, теорії систем, теорії штучного інтелекту й інженерії знань. Співпраця фахівців різних галузей сприятиме вирішенню багатьох спільних проблем».

Президент УАКЛіП Ольга Воробйова відмітила важливість конференції для розвитку когнітивних студій в Україні та розбудови міжнародної наукової співпраці й висловила подяку Програмі Фулбрайта в Україні та Українському Фулбрайтівському колу за надання фінансової підтримки для організації  заходу.

 

ФОТОАЛЬБОМ КОНФЕРЕНЦІЇ: https://goo.gl/t3XOMU  (увести адресу в «пошук»).

Translate »