УФК

Онлайн семінар «Від підпілля до підпілля: Роман Шухевич у 1941 – 1943 рр.»

Онлайн-семінар 3 3 червня 2020, 18.00 Тема: «Від підпілля до підпілля: Роман Шухевич у 1941 – 1943 рр.» Біографія Романа Шухевича в багатьох аспектах є показовою для персоналій, які присвятили своє життя революційній діяльності. Конспірація, нелегальне становище, «подвійне життя», підроблені документи, незареєстрована зброя, фальшиві гроші, арешти, ризик, перестрілки, вбивства – усе це було присутнє в його життєписі. Одночасно, як і в багатьох інших відомих революціонерів ХХ століття (згадати бодай того ж Юзефа Пілсудського), у житті Романа Шухевича була своя «леґіонова сторінка», етап біографії, коли (слідуючи популярній у ХІХ – ХХ століттях «леґіоновій ідеї») Шухевич проходив службу як один з командирів створеного бандерівською ОУН спільно з Абвером батальйону «Нахтіґаль», а згодом – у 201-му батальйоні шуцманшафту. Цей період цікавий тим, що в ньому особливо яскраво виявилася здатність Шухевича до життя із «подвійним дном», коли йому доводилося з одного боку перебувати на легальному становищі, виконувати військові накази німецького командування, а з іншого – продовжувати здійснювати роботу на користь ОУН, яка включала не тільки такі речі як, скажімо, підготовка до оголошення Акта 30 червня 1942 року у Львові, але й операції з фальшивими купюрами «райхсбанку» (що, очевидно, загрожувало смертною карою в умовах війни). Чому бандерівська ОУН пішла на створення спільно з Абвером військових підрозділів у 1941 році? Як і коли Роман Шухевич потрапив до батальйону «Нахтіґаль»? Чим він займався на території України влітку 1941 року? Чому опинився в шуцманшафті? Що робив у Білорусії? Як покинув службу в поліції і повернувся до підпілля? Ці та інші питання завжди викликають бурю емоцій, гострі дискусії, різночитання й різносприйняття. Саме навколо них ми спробуємо побудувати нашу публічну бесіду. СПІКЕР Іван Патриляк – український науковець, фахівець з історії українського націоналізму, доктор історичних наук. У 1998 році закінчив магістратуру історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Навчався в аспірантурі то го ж університету, де захистив дисертацію «Діяльність ОУН(б) 1940 – 1942 рр.: військовий аспект» (2001 р.). Від квітня 2001 р. працює на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2012 році захистив докторську дисертацію: «Діяльність націоналістичного підпілля і Української повстанської армії в роки Другої світової війни». Професор кафедри історії світового українства, декан історичного факультету. Коло наукових інтересів: історія українського націоналізму, історія України в роки Другої світової війни, історія УПА, історія Київського університету. МОДЕРАТОР Вахтанг Кіпіані – український журналіст, публіцист, історик. Співтворець медіаресурсу «Історична правда», що включає інтернет-видання та однойменну телепрограму, відзначену 2014 року премією «Телетріумф». Лауреат Премії імені Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці» (2007) та Премії імені Георгія Ґонґадзе (2019). Викладач магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові та кафедри «PR» у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», засновник Музею-архіву преси.

Дивитися відео