БІБЛІОТЕКА

"Fulbright house"

Малі гранти для членів УФК надаються для підтримки творчих, дослідницьких і видавничих ініціатив випускників програм академічних обмінів імені Фулбрайта.

"

Ми пишаємося випускниками Програми імені Фулбрайта, віримо у те, що кожен з фулбрайтерів може стати агентом якісних змін в українському суспільстві!

Розділи бібліотеки

Онлайн семінар "Моделі пам’ятання минулого на тлі російсько-української війни"
УФК

Онлайн семінар "Моделі пам’ятання минулого на тлі російсько-української війни"

24 листопада, 18.00 Моделі пам’ятання минулого на тлі російсько-української війни. Осмислення доби сталінських анексій у Східній Європі може допомогти краще зрозуміти природу нинішньої російсько-української війни та різних моделей пам’ятання минулого. Методи «приєднання» нових територій до СРСР сьогодні можна було б назвати «гібридною війною»: у країнах Балтії, Фінляндії створювались маріонеткові уряди та «національні армії», які мали б маскувати окупацію незалежних держав Червоною армією; ту саму функцію в Західній Україні та Західній Білорусії виконували й гасла «визволення єдинокровних братів», «простягання руки допомоги»; була використана й тактика проведення на захоплених територіях «вільних виборів», причому проводилися вони у спішному порядку, etc. Власне, усі ці методи не були новими. Вони відпрацьовувались ще з часів уряду Леніна. Відтак «Золотий вересень» 1939 року не став для України святом соборності, а був продовженням інкорпорації українських земель до Червоної імперії, яка здійснювалась ціною величезних втрат: Голодомору, репресій, русифікації. По суті Західну Україну припасували до тієї частини України, яку 1920 року завоювала РСЧА РСФРР під прикриттям гасел «звільнення українського трудового народу» та за допомогою створеного в Москві маріонеткового уряду УСРР. Владислав Гриневич – відомий український історик, один із провідних фахівців з історії Другої світової війни та політики пам’яті. У колі наукових інтересів також етнічна історія України та історія українського єврейства. Кандидат історичних, доктор політичних наук. Провідний науковий співробітник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень НАН України, директор Інституту дослідження території та ландшафту пам’яті Бабиного Яру. Стипендіат Fulbright Scholar Program 2007-2008. Важливі публікації останніх років: «Бабин Яр. Історія і пам'ять» (Київ, 2016; редактор, співавтор монографії), «Червоний імперіалізм. Друга світова війна і громадська думка в Україні. 1939–1941» (Київ, 2019). Сергій Жадан – український поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст, фронтмен гуртів Жадан і Собаки та Лінія Маннергейма. Автор романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», «Месопотамія», «Інтернат», поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія», «Життя Марії», «Тамплієри», «Антена» та ін. Учасник проєкту УФК «Місіонери 2020».

Онлайн семінар "Війна після війни: українські емігранти в Мадриді"
УФК

Онлайн семінар "Війна після війни: українські емігранти в Мадриді"

4 листопада 2020, 18.00 Війна після війни: українські емігранти в Мадриді. Анотація виступу. Закінчується Друга світова війна. Група українських військовополонених отримує стипендії на навчання в університетах Мадрида. Там вони утворюють українську громаду, яка включається в боротьбу проти СРСР і світового комунізму. Вони не тільки зуміли зберегти свою мову, віру і культуру, а й запропонувати розуміння національної ідентичності України як європейської нації. Життя і боротьба цієї нечисельної, але згуртованої групи українських емігрантів слугує тієї краплею людського досвіду, який висвітлює політики ідентичності української діаспори періоду Холодної війни. Доповідач Олександр Пронкевич – доктор філологічних наук, професор, декан факультету філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили, президент Асоціації іспаністів України, стипендіат Fulbright Scholar Program (2003-2004) і програми наукових обмінів Іспанської агенції з міжнародного співробіництва. Коло наукових інтересів: історія іспанської літератури, іспанський кінематограф, україно-іспанський культурний діалог. Модератор і дискутант Богдан Чума – історик-іспаніст, кандидат історичних наук, доцент, керівник магістерської програми з історії, доцент кафедри світової історії нового і новітнього часу Українського католицького університету, член Асоціації іспаністів України, випускник програми наукових обмінів Іспанської агенції з міжнародного співробітництва. Коло наукових інтересів: історія Іспанії та іспаномовних країн, політичні відносини Іспанії та країн Східної Європи, взаємні уявлення населення Піренейського півострова і Східної Європи, історія Заходу в «довгому» XIX столітті.

Онлайн семінар "Культурні цінності України у ХХ - на початку ХХІ ст.: втрати, повернення і реституція"
УФК

Онлайн семінар "Культурні цінності України у ХХ - на початку ХХІ ст.: втрати, повернення і реституція"

28.10.2020, 18.00 Культурні цінності України у ХХ - на початку ХХІ ст.: втрати, повернення і реституція. Чому для українського суспільства питання повернення національних реліквій та культурних цінностей стало настільки актуальним, що почало розглядатися на одному з перших засідань Української Центральної Ради у 1917 р. і після того вже ніколи не зникало з фокусу уваги наукової та культурної громадськості? Якими були головні фактори втрат культурних цінностей України у ХХ ст.? Що було зроблено для розшуку та повернення втрачених українських культурних цінностей у 1917-1991 роках? Які проблеми та виклики у сфері повернення та реституції культурних цінностей стали перед Незалежною Україною у світлі глобальних тенденцій сучасного світу? Будемо спільно шукати відповіді на ці та інші питання. Доповідач Сергій Кот – кандидат історичних наук. Провідний науковий співробітник Інституту історії України, керівник Центру досліджень історико-культурної спадщини України Відділу історії України другої пол. ХХ ст., керівник Центру досліджень проблем повернення та реституції культурних цінностей. Один із ініціаторів створення у 1992 р. Національної комісії з питань повернення в Україну втрачених культурних цінностей при Кабінеті міністрів України. Учасник повернення в Україну у 1993-1994 рр. з Росії частини особистого архіву, бібліотеки та меморіальних речей О. П. Довженка. Один із ініціаторів повернення в Україну з Росії фресок Михайлівського Золотоверхого собору та експерт і учасник української делегації на україно-російських офіційних переговорах 1998-2004 рр., внаслідок яких в Україну було повернуто 11 фресок ХІІ ст. з його мистецької спадщини. Учасник українсько-польських та українсько-німецьких офіційних переговорів із питань повернення та реституції культурних цінностей. Стипендіат програми імені Фулбрайта? 2008-2009. Модератор Ігор Пошивайло – етнолог, музеєзнавець, кандидат історичних наук. Генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності (Музей Майдану). Заступник президента комітету Міжнародної ради музеїв ICOM DRM. Працював заступником генерального директора Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара». Автор численних публікацій на тему збереження культурної спадщини. Екс-голова Музейної ради та екс-голова Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України. Стипендіат програми імені Фулбрайта в Смітсонівському інституті, 2009-2010; випускник міжнародної програми Інституту арт-менеджменту ДеВос при Центрі Кеннеді (Вашингтон); учасник програми ІККРОМ «Перша допомога культурній спадщині у час кризи» в Нідерландах, США та Італії.

Онлайн семінар «Зміни державної приналежності Буковини та доля народів краю під час Другої світової війни»
УФК

Онлайн семінар «Зміни державної приналежності Буковини та доля народів краю під час Другої світової війни»

21 жовтня, 18.00 «Зміни державної приналежності Буковини та доля народів краю під час Другої світової війни» Під час онлайн-семінару буде розкрито проблему Буковини у радянсько-румунсько-німецьких відносинах під час Другої світової війни. З’ясуємо вплив міжнародних відносин 1939 р. і, зокрема, радянсько-німецького договору про ненапад на вирішення подальшої долі Буковини та Бессарабії. Буде повідомлено про весь комплекс політико-дипломатичних та військово-пропагандистських заходів, розроблених радянським керівництвом з метою оволодіння цими областями. Значну увагу приділимо особливостям процесу приєднання Бессарабії та північної частини Буковини до СРСР наприкінці червня – на початку липня 1940 р. Також буде розкрито питання про долю населення краю, як після її включення до складу СРСР, так і під час перебування під румунською адміністрацією. ДОПОВІДАЧ Сергій Гакман – кандидат історичних наук, доцент, політолог, перекладач, заступник директора Чернівецького регіонального центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій; Віце-президент Благодійного фонду «Суспільні ресурси та ініціативи»; Член Координаційної ради Східноєвропейської мережі Глобального партнерства з попередження збройних конфліктів (GPPAC); Член Робочої Комісії Єврорегіону «Верхній Прут» з питань розвитку міжрегіональних і міжнаціональних зв’язків, місцевого самоврядування та засобів масової інформації. Сфера наукових інтересів: історія міжнародних відносин, історія Буковини та Бессарабії; українсько-молдовсько-румунські відносини; транскордонне співробітництво; етнополітика та міжетнічні відносини; проблеми міграції та біженців. Модератор Сергій Федуняк – історик і політолог, доктор політичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Дослідник проблем регіональної і міжнародної безпеки після завершення «холодної війни». Стипендіат Fulbright Visiting Scholar Program (Kennan Institute, Washington DC, 2010).

Онлайн семінар "Голокост в Рівному: геноцид у локальному просторі й соціокультурне «обличчя» міста"
УФК

Онлайн семінар "Голокост в Рівному: геноцид у локальному просторі й соціокультурне «обличчя» міста"

"Голокост в Рівному: геноцид у локальному просторі й соціокультурне «обличчя» міста" Рівне до початку його нацистської окупації — поліконфесійне місто, де більшість населення складали євреї. Синагоги, молитовні будинки юдеїв, їхні школи та громадські об’єднання, мова їдиш у громадських місцях тощо —маркери того соціокультурного пласту, що йменується штетл. Організація системи дискримінації євреїв у Рівному та їхніх вбивств нічим не відрізнялися від злочинів, що вчинені в інших містах чи містечках на теренах України. Цей комплекс заходів чітко вписується в алгоритм геноцидального процесу. Водночас, Рівне посіло скорботне третє місце серед тих місць, де розстрілювали українських євреїв. Внаслідок злочинів нацистів місто змінило своє соціокультурне «обличчя»: штетл зник, а нові мешканці міста українізували його. Після років табуювання теми Голокосту, діюча місцева влада привідкрила шлюзи замовчування про цю трагедію. Свою лепту в еволюцію символічного простору Рівного внесли й представники громадських організацій. Доповідач Максим Гон — доктор політичних наук, професор кафедри всесвітньої історії Рівненського державного гуманітарного університету. Автор кількох монографій з історії міжетнічних взаємин у Західній Україні 1918-1939 рр., минувшини єврейської громади Рівного. Теми наукових зацікавлень: міжетнічні взаємини, геноциди першої половини ХХ ст. та їхній порівняльний аналіз. Модератор Олександр Ірванець — український поет, прозаїк, драматург і перекладач. Стипендіат Fulbright Scholar Program (2005-2006).

Онлайн семінар «Безборонні жертви нацизму: ментально хворі та люди з інвалідністю в райхскомісаріаті Україна».
УФК

Онлайн семінар «Безборонні жертви нацизму: ментально хворі та люди з інвалідністю в райхскомісаріаті Україна».

07.10.2020, 18.00 Тема: «Безборонні жертви нацизму: ментально хворі та люди з інвалідністю в райхскомісаріаті Україна». Жертви нацизму вимірюються мільйонами людських життів. Роками в радянській Україні та й у часи незалежності історики майже нічого не говорили про знищення «непомітних» груп населення: ментально хворих та людей з інвалідністю. Причиною нашого мовчання були не лише вплив кон’юнктури, що визначає прохідні та непрохідні теми, але і обмежений доступ до документальних джерел, більшість з яких були засекречені в архівах КДБ. Після поступового відкриття архівів СБУ і історики, і громадськість отримали доступ до раніше засекречених матеріалів. Виявлені нами документи дозволяють частково пролити світло на долю безборонних жертв нацизму, але поряд із тим ставлять нові питання та відкривають перспективи для досліджень. Семінар присвячено долі тих груп населення, які через хвороби та фізичні особливості були нездатні протистояти будь-якому насиллю. Це тисячі пацієнтів психіатричних лікарень та утриманці будинків інвалідів, які в роки окупації жили в нелюдських умовах, а згодом були позбавлені життя. Під час семінару ми розглянемо типові та нетипові випадки знищення. Поговоримо і про безвольних виконавців цих злочинів – медиків та обслуговуючий персонал, а також про стратегії їхнього професійного та людського виживання. Проаналізуємо, як змінилися їхні долі після «співучасті» у цих злочинах. Доповідач Альберт Венгер – історик, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара. Наукові інтереси охоплюють національну політику СРСР, долю населення на окупованих нацистами територіях, історію історичної науки. Живе і працює в Дніпрі. Модератор Наталія Венгер – дін, професор кафедри всесвітньої історії Дніпровського національного університету, директор Центру українсько-німецьких історичних досліджень. Брала участь у програмі ім. Фулбрайта в 2006-2007 рр. як дослідник, перебувала упродовж 9 місяців в Університеті Фресно-Пасифік (Каліфорнія).

Онлайн семінар «Друга світова війна у Вінниці: дві влади, багато трагедій»
УФК

Онлайн семінар «Друга світова війна у Вінниці: дві влади, багато трагедій»

23 вересня 2020, 18.00 Тема: «Друга світова війна у Вінниці: дві влади, багато трагедій» Семінар буде присвячено висвітленню історії Другої світової війни у Вінниці та розгляду процесу конструювання пам’яті про неї. Учасники спробують пояснити, у чому полягає незвичність саме вінницького кейса міста в роки окупації, розглянувши його через призму спільного для обох (нацистського та радянського) тоталітарних режимів імперативу, а сама заперечення цінності життя та гідності людини. Доповідач Ігор Усатенко – кандидат історичних наук, викладач кафедри філології та гуманітарних наук КВНЗ «Вінницька академія неперервної освіти». Коло наукових зацікавлень: світ-системний аналіз, історична дидактика, історична макросоціологія, історична памʼять. Модератор Михайло Кірсенко – професор, доктор історичних наук, заслужений діяч науки і техніки, фахівець з міжнародних відносин і порівняльних цивілізацій. Заснував кафедри в Києво-Могилянській і Дипломатичній академіях України. Вивчає історію України, Сполучених Штатів, Західної та Східно-Центральної Європи. Видав друком понад двісті авторських публікацій: монографії, статті, рецензії, глави спільних робіт в Україні, Австрії, Бенілюксі, Італії, Німеччині, Польщі, Росії, Франції. Брав участь у Пан-Європі в Швейцарії, в Генеральній Асамблеї ООН. Одержав Відзнаку МЗС України та інші урядові нагороди на батьківщині й за кордоном.

Онлайн семінар «Опір та підпілля в Одесі. 1941-1944 рр.»
УФК

Онлайн семінар «Опір та підпілля в Одесі. 1941-1944 рр.»

16 вересня 2020, 18.00 Тема: «Опір та підпілля в Одесі. 1941-1944 рр.» Тема партизанського та підпільного руху в СРСР була міфологізована і дуже спрощена. «Всі наші – герої, а навколо ворог. Весь народ, як один, підтримував партизанів. Всі партизани – добровільно пішли в загони і там воювали з першого до останнього дня окупації...». Але робота з документами в архівах СБУ, збір спогадів людей, які пережили окупацію, дають нам іншу картину. На прикладі Одеси поговоримо про історію партизанського та підпільного руху без міфів. Доповідач Бабіч Олександр – історик, письменник, сценарист, дослідник історії Другої світової війни та історії Одеси. Директор громадської організації «Суспільство та історична спадщина». Керівник туристичної агенції «Тудой-Сюдой». Модератор Володимир Дубовик – кандидат політичних наук, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету та директор Центру міжнародних досліджень . До сфери його викладацьких та наукових інтересів входять, зокрема, зовнішня політика США, відносини США–Україна, Чорноморська регіональна безпека, зовнішня політика України. Він проходив стажування у Інституті Кеннана, Міжнародний науковий центр імені В. Вільсона, в 1997 р. (программа RSEP) і у 2006/07 р. (програма Fulbright), у Центрі міжнародних та безпекових студій в Меріленді (CISSM), Університет Меріленду, у 2002 р. (програма CI). У січні – червні 2013 року пан Володимир був запрошеним викладачем в Універсітеті Вашингтону (Сієтл). У 2016-17 роках – запрошений дослідник/викладач університету Св. Едварда та Техаського університету (Остін) (програма Fulbright). У різні роки Володимир входив до складу багатьох професійних асоціацій та проектів, в тому числі до PONARS–Євразія.

Онлайн семынар «Скарби на мертвяковi»: чим був і чим є Бабин яр".
УФК

Онлайн семынар «Скарби на мертвяковi»: чим був і чим є Бабин яр".

9 вересня 2020, 18.00 Тема: «Скарби на мертвяковi»: чим був і чим є Бабин яр". Спираючись на історичні джерела Другої світової та радянських часів, ми поговоримо про можливі і заборонені засоби вшануваннія історичной пам'яті, а також про історичність самої пам'яті. Доповідач Йоханан Петровський-Штерн є головою кафедри Єврейських студій та професором єврейської історії на історичному факультеті Північно-західного університету (Northwestern University) в Чикаго. Aвтор семи монографій, Петровський-Штерн регулярно з’являвся з коментарями про ситуацію в Україні на Chicago Public Radio, Associated Press Radio, National Public Radio, а також на телевізійних каналах ZiK, Al Jazeera, WTTW, та CBS. Стипендіат U.S. Fulbright Scholar Program (2008-2009), US Specialist Program (2012). Модератор Костянтин Сігов – учений-філософ та громадський діяч, директор Центру Європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія», директор видавництва "Дух і літера". Консультант з питань релігії та стратегічного планування Державної служби етнополітики і свободи совісті. Автор курсу «Європейська культура: конфлікт інтерпретацій» в НаУКМА і численних публікацій з інтелектуальної історії Європи англійською, французькою, італійською та іншими мовами. В контексті теми осмислення трагедії Холокосту і Бабиного Яру присвятив дослідження філософії Емануеля Левінаса і творчості Пауля Целана. Кавалер Ордену академічних пальм ( Франція).

Онлайн семінар "Кримський вимір Другої світової війни та депортація кримських татар з півострова"
УФК

Онлайн семінар "Кримський вимір Другої світової війни та депортація кримських татар з півострова"

02 вересня 2020, 18.00 Кримський вимір Другої світової війни та депортація кримських татар з півострова Онлайн-семінар є спробою дати відповідь на питання, чи мав перебіг Другої світової війни на Кримському півострові свої локальні особливості, про які саме події періоду війни ми пам’ятаємо і чому. Зокрема йтиметься про те, як відбулася окупація Криму, та як утворилися два взаємовиключні міфи: міф про героїчну оборону та міф про зраду. Особлива увага учасниками семінару буде приділена подіям, що слідували за звільненням Криму навесні 1944 року, а саме депортації кримських татар. Злочин, вчинений владою проти власного населення, не тільки назавжди змінив соціальну та просторову структуру, але й мав усі шанси знищити кримськотатарську спільноту, залишивши просто «татар». Семінар аналізуватиме те, як формувалася пам’ять кримських татар про Другу світову війну, про депортацію, а також яке місце у колективній пам’яті народу ці події займають зараз. ДОПОВІДАЧКА Гульнара Бекірова – історик, кандидат політичних наук, заступник Голови Спеціальної комісії Курултаю з вивчення геноциду кримськотатарського народу, член Українського ПЕН, співробітник телеканалу ATR, Лауреат Міжнародної премії ім. Б. Чобан-заде, фіналіст Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2017» (м. Київ). МОДЕРАТОР Мартін-Олександр Кислий – історик, аспірант кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», дослідник історії кримських татар. Стипендіант Fulbright Research and Development program (2017, University of Michigan, Ann Arbor).

Онлайн семінар "Забуті покидьки східного фронту: Україна у Другій світовій війні"
УФК

Онлайн семінар "Забуті покидьки східного фронту: Україна у Другій світовій війні"

26.08.2020, 18.00 "Забуті покидьки східного фронту: Україна у Другій світовій війні" Під час онлайн-семінару будуть обговорюватися ідеї, розкриті в останній опублікованій книзі Сергія Плохія «Забуті покидьки східного фронту». На конференції, що відбулася в Москві в жовтні 1943 р., американські чиновники запропонували своїм радянським союзникам нову операцію, спрямовану на перемогу над нацистською Німеччиною. На початку 1944 року Сталіна вмовили поступитися, і була розпочата операція «Бейсбол», а потім «Френтік». «Летючі фортеці» B-17 переміщувалися з баз в Італії до Полтавської області в Україні. Використовуючи раніше недоступні архіви, «Забуті покидьки» пропонують висхідну історію «Великої Трійки», показуючи, як вона вперше почала розбиватися на летовищах Другої світової війни. Стверджується, що історія американських баз віщувала можливий крах Великого альянсу та початок «холодної війни». Доповідач Сергій Плохій – професор історії України та директор Українського наукового інституту Гарвардського університету. Його інтереси включають інтелектуальну, культурну та міжнародну історію Східної Європи, а також політичну і культурну історію Другої світової та «холодної війни». Є автором, зокрема, таких монографій: «Ялта: Ціна миру» (2010) та «Забуті покидьки східного фронту» (2019). Його книги отримали численні нагороди, зокрема премію Ліонеля Гельбера за найкращу англомовну книгу про міжнародні відносини та премію Бейллі Гіффорда у номінації «Небелетристична література» (Великобританія). Модератор Микола Рябчук (1953) – український письменник і публіцист, почесний президент Українського ПЕН-клубу та співзасновник і член редколеґії часопису «Критика». Кандидат політичних наук, провідний науковий працівник Інституту політичних та етнонаціональних досліджень Національної Академії наук України. Гостьовий викладач Варшавського та Українського католицького університетів. Автор близько двадцяти книжок, опублікованих українською, польською, англійською та іншими мовами. Реґулярно виступає із публіцистикою на сторінках інтернет-видань «Збруч», «Газета по-українськи», «Eurozine», «Kultura Enter».

Онлайн семінар «Друга світова війна і доля Юрія Шевельова: дороги і роздоріжжя»
УФК

Онлайн семінар «Друга світова війна і доля Юрія Шевельова: дороги і роздоріжжя»

18.00 12 серпня. «Друга світова війна і доля Юрія Шевельова: дороги і роздоріжжя» Юрій Шевельов (1908-2002) – прецікава постать для розуміння складних перипетій української дійсності ХХ століття (фактично 1930-1990-і роки) і водночас – дивовижно придатна для студіювання української гуманітарної проблематики сьогодення включно з проблемами національної ідентичності, статусу української мови в Україні, війни, вимушених міграцій, співвідношення індивідуальної й колективної пам’яті, голосу й мовчання інтелектуала в певних обставинах тощо. Проте біографія Ю. Шевельова усе ще слугує інструментом маніпуляції свідомістю українців через закиди вченому колаборації з нацистами у ІІ Світовій війні і «втечу» на Захід із німцями. Отож, говорячи про «ціну миру» у Другій світовій війні в умовах нової війни, розв’язаної речниками відродження російського тоталітаризму, варто поставити питання про шляхи (реальні і символічні) Ю. Шевельова в ІІ Світовій та виставлену тією війною ціну його фізичного й інтелектуального існування. Доповідачка Тетяна Шестопалова – докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри української філології та міжкультурної комунікації Чорноморського національного університету імені Петра Могили. Фулбрайтівська стипендіатка 2006-2007, 2014-2015 рр. Досліджувала архіви Ю. Лавріненка, Ю. Шевельова, МУРу, що зберігаються в архіві Колумбійського університету і музеї-архіві УВАН у Нью-Йорку. Авторка монографій «Міфологеми поезії Павла Тичини: спроба інтерпретації» (2003), «На шляхах синтези думки (теоретичні засновки спадщини Юрія Лавріненка)» (2010), упорядниця листування Юрія Лавріненка та Юрія Шевельова (Шереха) в 1945-1949 роках (2012-2013 – публікація в «Слові і Час», 2015 – видання в Українському культурологічному альманахові «Хроніка 2000»). Авторка низки публікацій про культурологічну спадщину і інтелектуалізм Юрія Шевельова. Модераторка Тамара Гундорова – докторка філологічних наук, професорка, член-кореспондент НАН України, завідувачка відділу теорії літератури Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України; професор і декан Українського Вільного університету (Німеччина); асоційований співробітник Гарвардського українського інституту (США); виконавчий директор Інституту Критики. Є членом Національної ради України з розвитку науки і технологій. Авторка книг «The Post-Chornobyl Library: Ukrainian Postmodernism of the 1990s» (Trans. by S.Yakovenko); «Транзитна культура. Симптоми постколоніальної травми»; «Післячорнобильська бібліотека. Український літературний постмодернізм»; «Кітч і література: Травестії; ПроЯвлення Слова. Дискурсія раннього українського модернізму»; «Франко і/не Каменяр»; «Femina melancholica. Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської» та ін., а також численних публікацій з питань модернізму, постмодернізму, постколоніальних і гендерних студій, а також історії української літератури. Стипендіатка Програми ім. Фулбрайта (1997 і 2009), Yacyk Distinguished Fellowship (США, 2009), Foreign visitors fellowship (Японія, 2004), MUNK School of Global Affair fellowship (Канада, 2017).

Онлайн семінар"Українці в совєтському кінематографі про другу світові війну"
УФК

Онлайн семінар"Українці в совєтському кінематографі про другу світові війну"

Семінар аналізуватиме архетипи українців у совєтських художніх фільмах на тему так званої «Великої вітчизняної війни» та їхній вплив на самобачення українців у контексті війни. Корпус аналізованого матеріялу включає як фільми, зняті під час війни, так і по її закінченні, в тім «Битва за нашу Радянську Україну», Олександра Довженка, «Райдуга» та «Нескорені» Марка Донського, «Іванна» Віктора Івченнка, «Анничка» Бориса Івченка, «Білий птах з чорною ознакою» Юрія Іллєнка та инші. У числі дискутованих питань семінару: совєтська кінопропаґанда між патріотизмом і неросійським націоналізмом, суб’єктність й аґентивність українців на екрані, взаємини екранних українців з росіянами (міт Альоши-визволителя), українці-зрадники совєтської батьківщини та инші ідеологеми, артикульовані в совєтському кінематографі і досі присутні в дискурсі Другої світової війни сучасної України.

Онлайн семінар “Політика Пам’яті: Медіа і українці, переміщені під час Другої Світової Війни”
УФК

Онлайн семінар “Політика Пам’яті: Медіа і українці, переміщені під час Другої Світової Війни”

Онлайн семінар “Політика Пам’яті: Медіа і українці, переміщені під час Другої Світової Війни” 15 липня, о 18.00 з Боротьба за пам’ять – це механізм, яким політичні сили сьогодні змагаються за завтра, за майбутнє. Ця дискусія не про шукання героїв або лиходіїв, а про те, як історія і пам’ять мільйонів пересічних українців, переміщених під час Другої світової війни, ставить під сумнів домінантні наративи. Доповідачка Марта Дичок – асоційований професор кафедри історії та політичних наук в Університеті Західного Онтаріо, співробітниця Школи міжнародних відносин імені Мунка, почесний професор Національного універститету “Києво-Могилянська Академія”. Докторську ступінь здобула в Оксфордcькому університеті. Досліджує медіа, пам’ять, міграцію, історію. Опублікувала п’ять книг: “Ukraine’s Euromaidan. Broadcasting through Information Wars with Hromadske Radio” (2016), “Ukraine Twenty Years After Independence: Assessments, Perspectives, Challenges” (у співавторстві з Джованною Броджі 2015, “Media, Democracy and Freedom. The Post Communist Experience” (у співавторстві з Оксаною Гаман-Голутвіною, 2009), “The Grand Alliance and Ukrainian Refugees” (2000), та “Ukraine: Change Without Movement, Movement Without Change” (2000). Макар Таран – український історик, міжнародник, кандидат історичний наук («Тайванське питання в зовнішній політиці адміністрації В. Клінтона»). Доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Голова правління «Української Асоціації Американістики» (Ukrainian Association for American Studies). Коло наукових інтересів: відносини в рамках трикутника США – КНР – Тайвань; американсько-китайські відносини; зовнішня політика США. Проходив стажування в Mandarin Training Center (Taiwan), стажування за програмою Fulbright Visiting Scholar (Political Science, Arizona State University, USA).

Онлайн семінар «Радянські військовополонені, в’язні нацистських концтаборів, остарбайтери. Що нам відомо і чому ми так мало про них знаємо?»
УФК

Онлайн семінар «Радянські військовополонені, в’язні нацистських концтаборів, остарбайтери. Що нам відомо і чому ми так мало про них знаємо?»

Середа, 1 липня 2020, 18.00 Тема: «Радянські військовополонені, в’язні нацистських концтаборів, остарбайтери. Що нам відомо і чому ми так мало про них знаємо?» Чому важливо говорити про жертв війни, а не лише про її героїв? Відповідь на це питання буде представлена на прикладі історії полонених червоноармійців, робітників з України, примусово вивезених на роботу до нацистської Німеччини, та їхніх драматичних біографій. Упродовж Другої світової війні ці люди були ще й потенційними в’язнями нацистських концтаборів, куди їх могли запроторити за будь-який непослух. А у повоєнний час, після повернення до радянської України, вони жили з тавром «зрадника батьківщини» і до 1993 року перебували на обліку КДБ. Сьогодні, коли відбулася правова і соціальна реабілітація цих категорій жертв нацизму, відкрилися архіви, але ми так і не маємо відповіді на питання, скільки ж серед них було українців? Всі ці полонені і цивільні робітники в офіційних документах числилися з прийменником «радянські», «російські». Тому ціна війни, ціна миру, яку заплатила Україна у Другій світовій війні, до цього часу не відома. Доповідачка Пастушенко Тетяна Вікторівна – старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, кандидатка історичних наук. Працює у відділі історії України періоду Другої світової війни. У 1989–2004 працювала у Національному музеї історії Великої вітчизняної війни 1941–1945 (зараз музей історії України періоду Другої світової війни). Авторка двох монографій: « “В’їзд репатріантів до Києва заборонено”… : повоєнне життя колишніх остарбайтерів та військовополонених в Україні» (Київ, 2011) та «Остарбайтери з Київщини: вербування, примусова праця, репатріація. 1942 – 1953» (Київ, 2009). Модераторка Оксана Кісь – докторка історичних наук, в.о. завідувача відділу соціальної антропології та старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України. Авторка монографій «Жінка в традиційній українській культурі другої половини ХІХ – початку ХХ ст.» (2008; 2012) та «Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти» (2017). З 2010 р. очолює Українську Асоціацію Дослідників Жіночої Історії. Співзасновниця та членкиня правління Української асоціації усної історії. Головна редакторка сайту «Україна Модерна» і членкиня редакційної колегії міжнародного наукового щорічника «Aspasia: The International Yearbook of Central, Eastern, and Southeastern European Women's and Gender History».

Онлайн семінар «Радянські жінки й стигма окупації»
УФК

Онлайн семінар «Радянські жінки й стигма окупації»

середа, 17 червня 2020, 18.00 Тема: «Радянські жінки й стигма окупації» Під час онлайн-семінару «Радянські жінки й стигма окупації» ми поговоримо про: - формування непроголошеної державної політики стигматизації окупованих і самостигматизації жінок, що вважали себе радянськими; - розпач і виживання, відмінності у розумінні добра й зла, обрання стратегій життя та смерті, тонкі й непевні грані між колаборацією та праведністю, спротивом і відстороненням, мародерством і годуванням інших; - нелінійність досвіду війни, розказану/написану некодифікованою мовою самих жінок у 1940-х рр., коли міф «Великої вітчизняної» тільки формувався і не був повністю апропрійованим пересічними людьми. Доповідач Олена Стяжкіна – докторка історичних наук, професорка, провідна наукова співробітниця відділу історії України другої половини ХХ ст. Інституту історії НАН України. Авторка монографій «Людина в радянській провінції: освоєння (від)мови»(2013) та «Стигма окупації: радянські жінки у самобаченні 1940-х років» (2019). Членкиня Української Асоціації Дослідників Жіночої Історії. Модератор Оксана Кісь – докторка історичних наук, в.о завідувача відділу соціальної антропології та старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України. Авторка монографій «Жінка в традиційній українській культурі другої половини ХІХ - початку ХХ ст.» (2008; 2012) та «Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти» (2017). З 2010 р. очолює Українську Асоціацію Дослідників Жіночої Історії. Співзасновниця та членкиня правління Української асоціації усної історії. Головна редакторка сайту «Україна Модерна» і членкиня редакційної колегії міжнародного наукового щорічника «Aspasia: The International Yearbook of Central, Eastern, and Southeastern European Women's and Gender History».

Онлайн семінар «Від підпілля до підпілля: Роман Шухевич у 1941 – 1943 рр.»
УФК

Онлайн семінар «Від підпілля до підпілля: Роман Шухевич у 1941 – 1943 рр.»

Онлайн-семінар 3 3 червня 2020, 18.00 Тема: «Від підпілля до підпілля: Роман Шухевич у 1941 – 1943 рр.» Біографія Романа Шухевича в багатьох аспектах є показовою для персоналій, які присвятили своє життя революційній діяльності. Конспірація, нелегальне становище, «подвійне життя», підроблені документи, незареєстрована зброя, фальшиві гроші, арешти, ризик, перестрілки, вбивства – усе це було присутнє в його життєписі. Одночасно, як і в багатьох інших відомих революціонерів ХХ століття (згадати бодай того ж Юзефа Пілсудського), у житті Романа Шухевича була своя «леґіонова сторінка», етап біографії, коли (слідуючи популярній у ХІХ – ХХ століттях «леґіоновій ідеї») Шухевич проходив службу як один з командирів створеного бандерівською ОУН спільно з Абвером батальйону «Нахтіґаль», а згодом – у 201-му батальйоні шуцманшафту. Цей період цікавий тим, що в ньому особливо яскраво виявилася здатність Шухевича до життя із «подвійним дном», коли йому доводилося з одного боку перебувати на легальному становищі, виконувати військові накази німецького командування, а з іншого – продовжувати здійснювати роботу на користь ОУН, яка включала не тільки такі речі як, скажімо, підготовка до оголошення Акта 30 червня 1942 року у Львові, але й операції з фальшивими купюрами «райхсбанку» (що, очевидно, загрожувало смертною карою в умовах війни). Чому бандерівська ОУН пішла на створення спільно з Абвером військових підрозділів у 1941 році? Як і коли Роман Шухевич потрапив до батальйону «Нахтіґаль»? Чим він займався на території України влітку 1941 року? Чому опинився в шуцманшафті? Що робив у Білорусії? Як покинув службу в поліції і повернувся до підпілля? Ці та інші питання завжди викликають бурю емоцій, гострі дискусії, різночитання й різносприйняття. Саме навколо них ми спробуємо побудувати нашу публічну бесіду. СПІКЕР Іван Патриляк – український науковець, фахівець з історії українського націоналізму, доктор історичних наук. У 1998 році закінчив магістратуру історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Навчався в аспірантурі то го ж університету, де захистив дисертацію «Діяльність ОУН(б) 1940 – 1942 рр.: військовий аспект» (2001 р.). Від квітня 2001 р. працює на історичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2012 році захистив докторську дисертацію: «Діяльність націоналістичного підпілля і Української повстанської армії в роки Другої світової війни». Професор кафедри історії світового українства, декан історичного факультету. Коло наукових інтересів: історія українського націоналізму, історія України в роки Другої світової війни, історія УПА, історія Київського університету. МОДЕРАТОР Вахтанг Кіпіані – український журналіст, публіцист, історик. Співтворець медіаресурсу «Історична правда», що включає інтернет-видання та однойменну телепрограму, відзначену 2014 року премією «Телетріумф». Лауреат Премії імені Олександра Кривенка «За поступ у журналістиці» (2007) та Премії імені Георгія Ґонґадзе (2019). Викладач магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові та кафедри «PR» у Національному університеті «Києво-Могилянська академія», засновник Музею-архіву преси.

Онлайн семінар «Повернення сталінщини: Київ на останньому етапі війни (1943-45 рр.)»
УФК

Онлайн семінар «Повернення сталінщини: Київ на останньому етапі війни (1943-45 рр.)»

27 травня 2020, 18.00 Тема: «Повернення сталінщини: Київ на останньому етапі війни (1943-45 рр.)» АНОТАЦІЯ Десятиліття радянської пропаганди привчили нас до тези про «звільнення» столиці Радянської України. Ті кияни, що лишилися у місті після його залишення німецькими військами у листопаді 1943 р., були цілком готові сприйняти таку інтерпретацію. Але що насправді принесло місту та містянам повернення сталінщини? Архівні джерела дозволяють побачити щоденне життя киян в іншому світлі – як боротьбу за виживання та намагання переконати владу у своїй політичній благонадійності. Важливим аспектом повернення на московський час було вивчення заново словника радянської політичної мови—із обов’язковим проклинянням ворогів та славленням вождів. Натомість задоволення базових потреб містян лишалося на останньому місці. СПІКЕР Сергій ЄКЕЛЬЧИК – професор історії та славістики в Університеті Вікторії та президент Канадської асоціації українознавців. Автор 7-х книг з історії України, у тому числі «Повсякденний сталінізм: Київ і кияни після великої війни» (Видавництво Оксфордського ун-ту, 2014; укр. переклад: «Лаурус», 2019; нагорода за найкращу книгу дворіччя від Американської асоціації українознавців та спеціальна відзнака Львівського книжкового форуму.) МОДЕРАТОР Оксана Овсіюк – історикиня, кандидатка історичних наук, завідувачка відділу соціокультурної антропології Науково-дослідного інституту українознавства. Голова Ради молодих вчених Науково-дослідного інституту українознавства. Заступниця голови ГО «Центр прикладної антропології». Членкиня Національної спілки краєзнавців України. 2014 р. захистила кандидатську дисертацію з історії повсякденного життя населення м. Києва в умовах Другої світової війни. Авторка монографії «Життя після окупації: побут киян 1943-1945 рр.». Наукові інтереси: історія повсякденності, міська історія, києвознавчі студії, історична антропологія. Живе і працює в Києві.

Онлайн-семінар  “УКРАЇНЦІ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ: МІТИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ”
УФК

Онлайн-семінар “УКРАЇНЦІ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ: МІТИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ”

20 травня 2020, 18.00 Онлайн-семінар 1. “УКРАЇНЦІ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ: МІТИ ТА РЕАЛЬНІСТЬ” в рамках проєкту “Ціна миру” УЧАСНИКИ Марта КОЛОМИЄЦЬ — директорка Програми імені Фулбрайта в Україні, Institute of International Education (IIE). Членкиня Правління “Українського жіночого фонду”, заслужена журналістка України. Працювала у «The Ukrainian Weekly» та інформаційному агентстві «Associated Press». Співробітник низки програм з культури, освіти, реформ місцевого самоврядування, боротьби з корупцією та розвитку громадянського суспільства, що фінансувалися урядом США. Була співпродюсеркою фільму про життя патріарха Йосипа Сліпого. Роман СЕРБИН (нар. 1939) — канадський історик і політолог українського походження, доктор історичних наук, професор, дійсний член Української вільної академії наук і Наукового товариства імені Шевченка. Першим впровадив в українську історичну науку поняття ґеноциду українців за зародковими тезами Рафаєля Лемкіна․Фахівець з історії голоду 1921—1923 років в УСРР та Голодомору тридцятих років, вивчав життя і творчість С. Подолинського, історію суспільно-політичної думки та українсько-єврейських взаємин 19—20 ст., національного питання в СРСР. 1983 організував першу міжнародну конференцію на тему Великого голоду в Україні 1932-33. Редактор щопіврічного наукового часопису “Holodomor Studies ” (2009-2011). Юрій ШАПОВАЛ (нар. 1953) — доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України. Лауреат премії імені Миколи Костомарова НАН України, лауреат премії Служби безпеки України, лауреат премії Фундації Омеляна і Тетяни Антоновичів (США), лауреат Всеукраїнського щорічного конкурсу засобів масової інформації “Золоте перо” – найвища нагорода в галузі журналістики, лауреат премії журналу “Сучасність” та Ліги українських меценатів, лауреат премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності. Наукові інтереси лежать в сфері політичної історії XX-ХХІ ст., історії комуністичного терору і комуністичної спецслужби в Україні та в СРСР, історії голоду 1932-33 років в Україні, етнополітології, історичної персоналістики, політики історичної пам’яті, джерелознавства. В коло інтересів входить також історія Другої світової війни, історія польсько-українських і єврейсько-українських взаємин. Одним з перших в Україні розпочав вивчення і публікацію раніше засекречених документів з архівів ЧК-ҐПУ-НКВД-КҐБ і з архіву Компартії України. МОДЕРАТОР Олександр ЛИСЕНКО (нар.1955) — доктор історичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України, завідувач відділу історії України періоду Другої світової війни Інституту історії НАН України. Дослідник історії України періоду Другої світової війни, національно-визвольного руху, релігії і церкви, соціальної історії, воєнної антропології, історіософії. ПИТАННЯ ДЛЯ ОБГОВОРЕННЯ 1. Україна до 1939. 2. 1939–1941: Початок ВОВ (Великої Окупаційної Війни) в союзі з Гітлером. 3. 1941–1945: друга фаза ВОВ у 3х етапах: відступ, відвоювання, завоювання. 4. Україна, Росія & Європа після перемоги над Німеччиною і державами Осі. 5. Міти Другої Світової, або Великої Окупаційної Війни.

Ювілейне видання. 25-ліття Програми імені Фулбрайта в Україні Copy 3
Редакційна колегія: д. філол. н. Олена Галета, к. філол. н. Ірина Ділай, к. філол. н. Ольга Кульчицька, к. соціол. н. Тетяна Решетняк, д. філол. н. Галина Сиваченко, д. філол. н. Тетяна Шестопалова, літ. ред. Катерина Щадило, д. філол. н. Тетяна Яхонтова Літературний редактор: к. філол. н. Оксана Пашко Редагування англомовних текстів: Ірена Халупа Переклад з англійської: к. філол. н. Тетяна Некряч

Ювілейне видання. 25-ліття Програми імені Фулбрайта в Україні Copy 3

Ювілейне видання відтворює 25–літню історію Програми імені Фулбрайта в Україні. У ньому зібрано есеї випускників Програми, що слугують промовистою ілюстрацією того, що ми вже звикли йменувати «фулбрайтівським досвідом» у його конкретнолюдському особистісному вимірі. Тож запрошуємо Вас, шановна авдиторіє, увійти у світ не-буденного фулбрайтівського досвіду, ознайомитися з можливостями, що їх пропонує Програма для професійного й особистісного зростання, й відтак – зголошуватися на участь у конкурсі на отримання стипендії Фулбрайта!

ДОМІНАНТНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В УМОВАХ БІЛІНГВІЗМУ: НЕЙРОКОГНІТИВНІ ЧИННИКИ
Світлана Жаботинська, докт. філол. наук (Черкаси – Харків)

ДОМІНАНТНІСТЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В УМОВАХ БІЛІНГВІЗМУ: НЕЙРОКОГНІТИВНІ ЧИННИКИ

Статтю присвячено проблемі українського індивідного білінгвізму, за яким із двох мов – української і російської – домінантною є остання, що вступає в протиріччя з політичною домінантністю української мови як державної і викликає дисонанс у суспільстві. Зняття цього дисонансу потребує з’ясування природи білінгвізму, представленої низкою взаємопов’язаних нейрокогнітивних і соціальних чинників, які впливають на домінантність однієї з мов білінгва. У статті послідовно розглядаються такі питання: взаємодія соціально- політичного та індивідного планів українського білінгвізму як психологічна проблема, взаємопов’язані ней- рокогнітивні та соціальні чинники мовної домінантності, а також їхнє урахування під час створення умов для зсуву індивідної української мови як другої у напрямку домінантності. Такі умови, відмінні для різних віко- вих груп, зорієнтовано на особливості сенситивного і пост-сенситивного періодів у засвоєнні мов. Ключові слова: білінгвізм, домінантність, нейрокогнітивні чинники, російська мова, українська мова.